ШКАЛА АПГАР: КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Шкала Апгар — це стандартизована система оцінки клінічного стану новонародженого у перші хвилини життя. Методика була запропонована у 1952 році американською анестезіологинею Вірджинією Апгар та використовується в усьому світі до цього часу.
Які критерії слід враховувати?
A - appearance (зовнішній вигляд) – колір шкіри
P - pulse (пульс) – частота серцевих скорочень
G - grimace (вираз обличчя) – рефлекторна збудливість
A - activity (активність) – м’язовий тонус
R - respiration (дихання) – оцінка самостійного дихання
Кожен із параметрів оцінюється в 0, 1 або 2 бали. Сума балів слугує підґрунтям для вирішення подальшої лікарської тактики.
Коли саме проводиться оцінка?
✅1 хвилина після народження – для первинної клінічної характеристики стану.
✅5 хвилина життя – для виявлення динаміки адаптації.
Якщо оцінка стану дитини за шкалою Апгар на 5-й хвилині менше 7 балів, продовжують подальшу перевірку на 10-, 15- та 20-й хвилинах.
Інтерпретація результатів
Обмеження клінічного застосування
Важливо пам'ятати, що дана шкала не використовується для встановлення остаточного діагнозу. Це орієнтовний інструмент, який дозволяє швидко приймати рішення у критичні хвилини.
ВИСНОВОК
Шкала Апгар залишається ключовою у неонатологічній практиці для первинної оцінки стану новонародженого. Вона допомагає своєчасно виявити потребу в медичному втручанні та оцінити ефективність реанімаційних заходів, проте, водночас, не призначена для довгострокового прогнозування і не замінює повноцінного клінічного обстеження.
Література
